НАКАЗ

від 20.08.2021  "Про затвердження Положення  про академічну доброчесність"

   На виконання рішення педагогічної ради №1 від 20.08.2021 року,  відповідно до ст.42 Закону України «Про освіту», листа Міністерства освіти і науки України від 12.03.2019 №1/11-2507 «Щодо сприяння утвердження академічної доброчесності в Україні», з метою дотримання професійних стандартів та етичних принципів учасників освітнього

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про академічну доброчесність у закладі (додається).

2. Затвердити склад Комісії з питань академічної доброчесності у складі:

Голова комісії: Оснач К.П. – завыдувач ЗДО;

Члени комісії: Сухініна О.Г. – вихователь-методист;

Крівошеєва І.Л. -вихователь,голова ПК;

Цвєткова Г.Г. – завгосп;

Ракітіна О.В. – вчитель-логопед;

3. Довести зміст даного Положення до педагогічних працівників закладу.

4. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

Завідувач ЗДО №90                                   __________     К.П.Оснач

З наказом ознайомлені:                             __________     О.Г.Сухініна

                                                                     __________     І.Л.Крівошеєва

                                                                     __________     О.В.Ракітіна

                                                                     __________     Г.Г.Цвєткова

​

ПРОТОКОЛ

засідання  педагогічної  ради  №1 від 20.08.2021  

                                                                                               

Голова – К.П.Оснач

Секретар – О.Г.Сухініна

Присутні: -15 (список додається)

                                               

                                              Порядок денний:

1. Аналіз стану роботи в літній період.    

2. Планування роботи та розвиток ЗДО на 2021-2022 навчальний рік.

3. Обговорення та затвердження річного плану роботи на 2021-2022 н.р.

4. Затвердження плану підвищення педмайстерності вихователів, розкладу занять, план гуртків.

5.Про затвердження «Положення про академічну доброчесність» учасників освітнього процесу закладу освіти.

  

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу «Ясла-садок №90 «Калина»

2. Усім педагогічним працівникам закладу дотримуватися принципів, зазначених у Положенні.

3. Забезпечити публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт закладу.

 

 

Голова педагогічної ради                                                   К.П.Оснач

Секретар                                                                              О.Г.Сухініна

​

                                  

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність  працівників

КДНЗ КТ «Ясла-садок №90 «Калинка»

Маріупольської міської ради Донецької області

І. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність (далі Положення) є внутрішнім  нормативним  актом КДНЗ КТ «Ясла-садок №90 «Калинка»

Маріупольської міської ради Донецької області, який закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними та іншими  працівниками спрямованого на  забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти.

1.2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини» , Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права» , «Про видавничу справу», Цивільного Кодексу України, Статуту закладу, Правил внутрішнього трудового  розпорядку, Колективного договору та інших нормативно- правових актів чинного законодавства України.

1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній, навчальній, виховній, тощо), підтримці особливих взаємовідносин між педагогічними  та іншими учасниками освітнього процесу, запобіганні порушень академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні  та інші працівники, учасники освітнього процесу, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого освітнього середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

 

ІІ. Принципи академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:  академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

2.3. Для забезпечення академічної доброчесності в закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:

- демократизм;

- законність;

-верховенство права

- соціальна справедливість;

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

- рівноправність;

- гарантування прав і свобод;

- професіоналізм та компетентність;

- партнерство і взаємодопомога;

- повага та взаємна довіра;

- відкритість і прозорість;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності.

 

ІІІ. Дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.           

3.1. Дотримання  академічної  доброчесності працівниками ЗДО передбачає :

  -  дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України,    законів України;                                                                                                      - - утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій; - дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства,  повагу до осіб-учасників освітнього процесу,  толерантності стосунків;                                        --надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності    інноваційних здобутків в галузі освіти;                               -обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та   колегіальної відповідальності за прийняті рішення.

 - незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

- підвищення своєї кваліфікації ;

 - дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

-  повагу до здобувачів освіти, до їх батьків та осіб, які їх замінюють, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, а також інших обставин;                                                                                         - не розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інші види інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернень громадян

 -   запобігання корупції, хабарництву;

 -  збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази закладу;

-  дотримання  норм  законодавства про авторське право;

    - надання достовірноі  інформації про результати

      власної навчальної   діяльності;

 -невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених       відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

     - об’єктивне та неупереджене відношення до працівників закладу  

     і учасників освітнього процесу

    - уникнення приватного інтересу та конфлікту інтересів ;

    - якісне, вчасне та результативне виконання своїх функціональних обов’язків

    - дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання

    відомостей, написання довідок, доповідей, методичних матеріалів, творчих

     робіт, розпорядчих   документів ;

    - відповідальності за порушення академічної доброчесності ;

    3.2 Дотримання академічної доброчесності  учасниками освітнього процесу (батьками, вихованцями) передбачає :

    - дотримання загальноприйнятих етичних норм;

    -особисте виконання покладених функцій і завдань;

   - повагу до педагогічних ,інших працівників закладу;

- поважати честь і гідність інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від ваших;

- використовувати у робочій інформації лише перевірені та достовірні джерела інформації;

- не фальсифікувати або не фабрикувати інформацію з метою використання для власних цілей;

- не пропонувати хабар за отримання будь-яких переваг під час вирішення робочих питань; питань ,пов’язаних з організацією освітніх послуг;

- нести відповідальність за порушення академічної доброчесності;

ІV Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності.

4.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться з цим Положенням під розписку після ознайомлення з Правилами внутрішнього  трудового розпорядку закладу.

4.2. Положення  оприлюднюється на сайті закладу.

4.3. Працівники ЗДО, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення.

 

V. Організація роботи Комісії з питань етики та академічної  доброчесності.

5.1. З метою виконання норм цього Положення в ЗДО створюється Комісія з питань академічної доброчесності (далі  Комісія)

5.2. Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення цього Положення та надавати пропозиції адміністрації ЗДО щодо накладання відповідних санкцій.

5.3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України,  нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Статутом ЗДО, Правилами внутрішнього  трудового розпорядку , іншими нормативними актами ЗДО та цим Положенням.

 5.4. Склад Комісії затверджується наказом  директора ЗДО . Строк повноважень Комісії становить 3 роки.

 5.5. До складу Комісії за посадами входять: вихователь- методист,  представники педагогічного колективу , представник профспілки, відповідальна особа із питань запобігання корупції, представник трудового колективу;

 5.6. Будь-який працівник ЗДО, може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень.

 5.7. Комісія зі свого складу обирає Голову, заступника та секретаря. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення, тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник. Повноваження відносно ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні, тощо здійснює секретар.

5.8. Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові, та позачергові, що скликаються при необхідності вирішення оперативних та нагальних питань.

5.9. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.  У разі рівного розподілу голосів- голос Голови (головуючого) є вирішальним.

5.10. Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує Голова та секретар.

5.11. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на педогогічній раді ЗДО.

5.12. Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього Положення чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутися до Голови або секретаря Комісії ЗДО  з письмовою заявою на ім’я її голови. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б., контактні дані: адреса, телефон, місце роботи, посада,  особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

5.13. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення Положення про академічну доброчесність.

5.14. За результатами проведених засідань, Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього Положення. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються  директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

 5.15. Повноваження Комісії:

 - одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;

– проводити інформаційно – роз ?яснювальну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики  педагогічних працівників ЗДО ;

– надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів більш ефективного дотримання норм цього Положення.

VІ.  Відповідальність за порушення академічної доброчесності

6.1. За порушення норм цього Положення учасники освітнього процесу притягуються до відповідальності згідно вимог чинного законодавства України.

6.2. Порушенням академічної доброчесності вважається:

 - академічний плагіат

- самоплагіат;

- фабрикація;

- фальсифікація;

 - списування;

- академічне шахрайство;

- виконання на замовлення та (або) продаж академічних текстів (планів роботи,конспектів занять, сценаріїв свят, розваг, ранків, курсових, кваліфікаційних робіт, оформлення досвіду);

- приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського коллективу, або внесення до списку авторів  навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні продукту;

- академічний обман;

- академічне хабарництво;

 - конфлікт інтересів;

- приватний інтерес;

 - службова недбалість;

 - зловживання впливом.

6.3. Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю)  результатів роботи , виконаних іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного оформлення посилань.

 Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень. Перевірці на академічний плагіат підлягають:

- навчальні  проекти,  кваліфікаційні  роботи (проекти) , методичні праці , досвід роботи, конспекти занять, сценарії свят, розваг), а також дистанційні курси.

 

 Форми академічного плагіату:

 - використання у власному творі чужих матеріалів (зображень, тексту), у тому числі з мережі Інтернет, без належних посилань;

-  фрази або цитування матеріалу, створеного іншою особою, як опублікованого, так і ні, без належного дотримання правил цитування;

 - спотворене представлення чужих ідей;

- представлення в якості власного твору матеріалу, що був отриманий з Інтернету, або від третіх осіб в обмін на фінансову винагороду / послугу чи соціальні зв’язки.

 Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих  методичних матеріалів,  як нових результатів.

 Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі .

 Фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу .

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання.

 Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Академічне шахрайство  - передбачає будь-які дії учасників освітнього процесу змістом яких є:

- посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;

- списування - використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації ;

 - повторна публікація своїх методичних наробок та матеріалів.

Академічний обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої  діяльності чи організації освітнього процесу.

Академічне хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі. В свою чергу, неправомірна вигода-це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних організаціях.

Службова недбалість - невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

 Зловживання впливом - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду, або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

 6.4. За порушення правил академічної доброчесності  працівники ЗДО притягуються до таких форм відповідальності:

 - дисциплінарна;

 - адміністративна та кримінальна;

 - відмова в наданні (присвоєнні)  педагогічного звання чи кваліфікаційної категорії;

 - інші форми відповідно до вимог чинного законодавства України.

 Порушення норм цього Положення може передбачати накладання санкцій, в т.ч. звільнення з ЗДО, за поданням Комісії з питань академічної  доброчесності.

VІІ.  Попередження академічної недоброчесності.

 7.1. Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності в ЗДО  використовується наступний комплекс профілактичних заходів:

 - інформування  педагогічних  та інших працівників  про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;

 - розповсюдження методичних матеріалів;

 - проведення роз,яснювальної роботи з педагогічними та іншими працівниками щодо питань інформаційної діяльності ЗДО, правильності написання  методичних робіт (конспектів, сценаріїв, оформлення досвіду) та  правил опису джерел та оформлення цитувань;

- посилення контролю  щодо правильного оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо;

- ознайомлення  педагогічних  та інших працівників  ЗДО з цим Положенням;

VІІІ.  Заключні положення.

 8.1. Це Положення затверджується рішенням  педагогічної ради ЗДО та вводиться в дію наказом  директора ЗДО.

8.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради.

​

Методичні рекомендації з питань формування
внутрішньої системи забезпечення якості освіти

у закладах дошкільної освіти

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО) розроблені з метою надання допомоги керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності та формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система).

У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур та заходів у ЗДО, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітнього процесу, формування ключових компетентностей дітей раннього та дошкільного віку, сприяють всебічному розвитку особистості.

Формуючи внутрішню систему, варто враховувати основоположні поняття, принципи стосовно систем управління якістю, визначені Національним стандартом України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Основні положення та словник термінів», затвердженим наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203. Цей стандарт пропонує чітко визначену систему управління якістю, базовану на структурі, що об’єднує в собі встановлені основоположні поняття, принципи, процеси та ресурси, пов’язані з якістю, щоб допомогти організаціям та закладам реалізувати свої цілі.

ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) визначає принципи управління якістю, які можна взяти за основу, формуючи внутрішню систему:

1. Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО.

2. Єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спільних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо).

3. Взаємопов’язаність процесів діяльності ЗДО, які функціюють як цілісна система.

4. Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них.

5. Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв’язків та можливих непередбачених наслідків.

6. Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО.

Внутрішня система розробляється як інструмент управління якістю освіти в ЗДО. Кожен з її компонентів має визначатися з урахуванням його впливу на якість навчання та виховання дітей дошкільного віку. Результати самооцінювання аналізуються та використовуються закладом освіти виключно з метою подальшого розвитку: визначення точок зростання, вдосконалення освітніх та управлінських процесів та поліпшення якості освіти.

Рекомендується формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:

• визначення компонентів внутрішньої системи;

• забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

• самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО для їх подальшого вдосконалення.

Рекомендуємо визначені ЗДО компоненти внутрішньої системи, необхідні умови його функціонування і розвитку та механізм самооцінювання відображати в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке має бути затверджене керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради).

Забезпечити комплексний розгляд питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіально розробити документ про внутрішню систему неможливо без партнерської діяльності усіх фахівців закладу, які мають бути включені в процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів. Це керівник ЗДО, вихователь-методист, тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу тощо), педагогічна рада. До формування внутрішньої системи варто залучити й інших працівників ЗДО, а також батьків або інших законних представників дітей (далі – батьки), експертів у сфері дошкільної освіти та управління, представників місцевої громади тощо.

Організовуючи таку роботу, варто враховувати тип ЗДО, його місцезнаходження, особливості педагогічного колективу та інші особливості діяльності ЗДО.

Визначення компонентів внутрішньої системи

З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система може містити такі компоненти:

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

Компоненти внутрішньої системи формуються з урахуванням визначених ЗДО політик, за допомогою певних заходів або окремих дій, що здійснюються у визначеному порядку (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»).

Основна мета стратегії (політики) забезпечення якості освіти — гарантувати якість дошкільної освіти та формувати довіру суспільства до ЗДО.

Зазначені компоненти можливо згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності ЗДО:

• Освітнє середовище закладу дошкільної освіти.

• Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду.

• Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти.

• Управлінські процеси закладу дошкільної освіти.

ЗДО може використовувати Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу дошкільної освіти (далі – Критерії), що є додатком №1 до цих рекомендацій.

Згідно з Критеріями кожен компонент описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності у ЗДО.

У рамках власної академічної та організаційної автономії ЗДО може обрати й інший підхід до формування компонентів внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»), а також визначивши інші компоненти, які забезпечують якість освіти.

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

Планування внутрішньої системи — це не одноразова подія, а, імовірніше, безперервний процес. Плани розвиваються у міру того, як працівники ЗДО набувають знань, а обставини змінюються. Рекомендується розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти, що визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засадами державної політики щодо якості освіти.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на:

• Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;

• недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

• прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;

• сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

• справедливе та об’єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

• створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

• забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти може бути орієнтована і на інші завдання. Важливим є розуміння та сприйняття учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурою оцінювання педагогічної діяльності може бути проведення внутрішнього моніторингу в ЗДО щодо визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника.

У Критеріях, правилах і процедурах оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти має бути враховано, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти у ЗДО і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства.

Управлінський цикл у ЗДО передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності ЗДО, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником ЗДО питань щодо розвитку матеріальнотехнічної, навчально-методичної бази, використання інформаційних ресурсів тощо.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про вихованців та/або працівників закладу, використання системи електронного документообігу в ЗДО, використання електронних інформаційно-комунікаційних ресурсів.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх дітей раннього та дошкільного віку на освіту, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та розвитку, виховання і навчання дітей. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в ЗДО, можуть бути: індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Окрім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компоненти внутрішньої системи, ЗДО може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності.

Самооцінювання

Для ЗДО важливо регулярно здійснювати внутрішній контроль і оцінювати як виконання плану на рік, так і дієвість внутрішньої системи.

Ретельно продумані показники полегшують моніторинг та оцінювання діяльності ЗДО.

З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи рекомендується проводити у ЗДО самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

Варто визначити механізм самооцінювання та періодичність його проведення.

Рівень якості освітньої та управлінської діяльності доцільно визначати за вимогами / правилами та напрямами.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог / правил слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);

• індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

• методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів, можуть бути: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький) рівні.

Самооцінювання може здійснюватися відповідно до таких моделей:

• щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи ЗДО на рік та літній період або ж, у разі потреби, за всіма напрямами, що визначені в Критеріях. Щорічне самооцінювання діяльності ЗДО можна здійснювати за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи ЗДО;

• щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітуванням керівника ЗДО;

• комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (як правило, один раз на 3-5 років);

• інша модель, визначена ЗДО.

Комплексне самооцінювання освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему.

Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО. Можливо створити відповідну робочу групу, яка буде забезпечувати вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів.

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/3443711. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті ЗДО (у разі його відсутності – на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання рекомендується передбачити:

• збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;

• узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО;

• обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування,
спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто використовувати такі методи збору інформації:

• опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

• спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);

• вивчення документації ЗДО.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти.

Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.

Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

• формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;

• спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;

• роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова, художньо-естетична та ін.);

• використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;

• комунікацію педагогічного працівника з дітьми;

• організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог / правил організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.

Здійснюючи самооцінювання, ЗДО має визначити рівні оцінювання закладу щодо дотримання вимоги / правила організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Маючи автономію, ЗДО може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками батьківської громади. До розгляду / обговорення можуть залучатися представник засновника ЗДО, експерти у сфері дошкільної освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості ЗДО рекомендується оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність ЗДО, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

• прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

• визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;

• аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

• аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Положення про внутрішню систему, що розробляється ЗДО, може визначати:

• цілі внутрішньої системи;

• компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);

• періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв само оцінювання, окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації.

Розроблений проєкт Положення про внутрішню систему доцільно попередньо обговорити за участю представників педагогічного та батьківського колективів. У разі наявності обґрунтованих пропозицій та зауважень проєкт варто доопрацювати.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою ЗДО та затверджується його керівником.

Доцільно ознайомити всіх учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти в ЗДО та процедурами її втілення.

Затверджене Положення про внутрішню систему рекомендується розміщувати на вебсайті ЗДО (у разі відсутності – на вебсайті засновника).

​