Поради батькам щодо забезпечення

                                        навчальних потреб дітей

                                     із церебральним паралічем

       Церебральний параліч – це порушення моторних функцій

і контролю м'язів внаслідок ураження мозку перед, під час або

невдовзі після народження дитини. За останні роки ДЦП став одним з найпоширеніших захворювань нервової системи в дитячому віці в усіх країнах світу. Це захворювання тяжко інвалідизує дитину, вражаючи не лише опорно-рухову систему, а й зумовлює порушення мовлення (80%), інтелекту (50%), зору (20%), слуху (15%). При ДЦП ураження в центральній нервовій системі не прогресує і не розвивається так, як це буває при деяких інших захворюваннях, наприклад, спадкових. Але в міру розвитку в дитини можуть змінюватися прояви цього ушкодження.

  Якщо у вас виникли занепокоєння щодо порушень поведінки та життєвого ритму, реакцій на слухові та зорові подразники, порушень моторики, емоційних особливостей і появи інших порушень, слід негайно звернутися за консультацією до лікарів з метою раннього виявлення та корекції порушень.

Корекція – це виправлення недоліків психічного та фізичного розвитку дитини.

    Якщо у малюка церебральний параліч, то для успішного розвитку, особливо у ранньому віці, О.В. Чеботарьова рекомендує надавати таку допомогу.

-         Налагодьте емоційний контакт з дитиною.

-         Розмовляйте з малюком спокійним голосом.

-         Грайтеся з малюком, підбираючи яскраві іграшки за віком.

-         Дотримуйтеся чіткого розпорядку дня.

-         Спілкуйтеся з дитиною, усміхайтеся до неї.

-         Створіть для дитини предметно-розвивальне середовище (килимок з іграшками, де дитина може повзати, гратися, розвивати моторику тощо).

-         Виконуйте з нею лікувальну гімнастику, різні види масажу після рекомендацій та інструктажу фахівців.

-         Гуляйте з дитиною на свіжому повітрі, активізуючи мовленнєве спілкування та спрямовуйте увагу дитини на сприймання навколишнього світу.

          Нервово-психічний розвиток тісно пов'язаний з формуванням дослідної опорної, захисної і маніпулятивної функціями рук. У дітей з церебральним паралічем уже з перших місяців життя порушено тактильне і кінематичне сприйняття частин свого тіла й оточуючих предметів. Тому батьки повинні з перших місяців життя дитини стимулювати різноманітні рухи рук, проводити різні вправи, що стимулюють всі інші частини тіла.

          Розмовляючи з дитиною, мати повинна придати їй комфортну позу, яка допомагає контролю за триманням голови, виправленням тулуба. У повсякденному житті необхідно заохочувати дитину до вимовляння різних звуків. Слід відучувати дитину від спілкування жестами. Терпляче домагатися, щоб дитина всі свої прохання висловлювала за допомогою мови, звуків.

          В дошкільному віці потрібно вчити дитину аналізувати, порівнювати предмети за кольором, формою, розміром, величиною. Звертати увагу дитини на характерні ознаки пір року, явищ природи, добових змін. Дитину слід навчати класифікувати й узагальнювати предмети побуту, овочі, фрукти, посуд тощо.

          Бажано з раннього віку організовувати читання книг, розглядання і пояснення малюнків, опис предметів, іграшок, прослуховування магнітофонних записів, перегляд телепередач.

          Особистісний контакт матері з дитиною, постійне мовленнєве спілкування – основа успішного формування мовленнєвої функції.

          Одним із важливих корекційних завдань, яке можуть проводити батьки вдома є розвиток дрібної моторики. Розвиток дрібної моторики дітей, наголошує О.В. Чеботарьова, потребує наступних видів роботи з нормалізації функцій дрібних м'язів рук:

-         Масаж пальців обох рук;

-         Пальчикову гімнастику;

-         Розвиток сили м'язів рук (розривання паперу, розминання пластиліну, глини тощо);

-         Малювання пальцями цифр, букв, ліній;

-         Використання конструкторів;

-         Нанизування намистинок; робота з мозаїкою, пірамідами.

          Усі вказані види корекційної роботи спрямовані на формування графомоторних навичок, підготовку руки до письма. Важливо пам'ятати, що опанування рухових навичок відбувається поетапно і потребує тривалого часу і терпіння з боку дорослого. Формування рухових навичок у дітей із церебральним паралічем доцільно проводити під час цікавих і зрозумілих для них ігор. При цьому всі запропоновані дитині завдання мають відповідати її руховим можливостям. Розвиток рухових можливостей руки слід проводити поступово. На першому етапі важливо навчити дитину довільно брати й опускати предмети, перекладати їх із руки в руку, складати у певне місце, вибирати, порівнюючи свої рухові зусилля з характеристиками предмета. Для розвитку рухових умінь доцільно використовувати такі вправи: відімкнути і замкнути замок (різні види замків – різні рухи), відкривати і закривати крани, крутити телефонний диск, піднімати слухавку. За допомогою імітації можна навчати таких дій як увімкнути, вимкнути або переключити телевізор, приймач, світло тощо. Такі заняття дитині дуже цікаві, а за наявності інтересу вона швидше опановує відповідні дії. Для розвитку рухів рук доцільно навчати дитину перемотувати з клубка в клубок мотузку, шнур, нитки. Завдання мають бути посильними для дитини і викликати задоволення від виконаної роботи.                  Стимулюйте успіхи дитини, хваліть за старанність та наполегливість. Схвалення, позитивна оцінка, похвала закріплюють у дитини віру у власні сили, підвищують її самооцінку, викликають бажання робити щось так само добре й надалі, зменшують страх можливого неуспіху в новій справі.

Для дітей , хворих на ДЦП, велике значення має гра. Основні принципи гри дітей з ДЦП такі ж, як і для здорових. Імітація в грі різних життєвих ситуаціях дуже важлива для подальшої соціальної адаптації дитини, обмеженої можливостями спілкування.

         Залишайтеся з дитиною постійно під час зміни одного оточення на інше. А оскільки ви знаєте свою дитину найкраще, то вам відомі ті сфери, де дитині буде потрібна подальша підтримка та зусилля, щоб впоратися з новими труднощами.