Головним завданням діяльності вчителя-дефектолога є планування і                                        здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями                                 які мають недоліки мовленнєвого розвитку.

                           Під час виховання дітей вчитель-логопед та вихователі                                              розв’язують завдання, що визначені програмою                                                «Дитина. Але основним завданням є корекція мовного                                       розладу та розвиток аспектів мовлення.

                                       Основні структурні компоненти професійної                                      діяльності вчителя-дефектолога:

                              - Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії                                         розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками,                                   спостереження за дитиною, обстеження мовлення).

• Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною

• Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

• Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.

• Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.

• Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.

• Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-дефектолога

• виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

• готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

• визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

• працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;

• відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

• ставить звук (різними прийомами та методами);

• закріплює поставлений звук у складах;

• автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв’язній мові;

• проводить диференціацію звуків;

• відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи

• Фронтальні логопедичні заняття.

• Підгрупові логопедичні заняття.

• Індивідуальні логопедичні заняття.

                       Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

Форми взаємодії з батьками

• Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

• Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

• Оформлення тематичних папок «Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда» в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

• Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

• «Домашні логопедичні зошити», які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу.

Організаційно-методична робота:

• обстеження усного мовлення вихованців ДНЗ ;

• комплектування підгруп для логопедичних занять згідно мовних порушень;

• оформлення необхідної документації логопедичного кабінету;

• співпраця логопеда з вихователями груп;

​