Однією з важливих умов ефективності діяльності ДНЗ є питання забезпечення кваліфікованими спеціалістами, які володіють знаннями з дошкільної педагогіки і психології та використовують новітні розвивальні технології.

     Найбільшим ускладненням в роботі починаючих педагогів є те, що з першого дня роботи вони мають ті ж самі обов’язки згідно Посадової Інструкції і несуть таку ж відповідальність , як і досвідчені вихователі , а батьки і колеги очікують від них професійних дій. Та багато початківців бояться власної некомпетентності у взаємодії з вихованцями, їх батьками, критики адміністрації та педагогів-майстрів, постійно хвилюються, що чогось не встигнуть або забудуть. Такий вихователь не здатен не тільки на творчість, а тим паче на інновації. І тому педагоги нашого дошкільного закладу вирішили цілеспрямовано допомагати молодим педагогам в адаптації у колективі. Для цього були створені необхідні організаційні, научно - методичні і мотиваційні умови, творчою групою розроблений алгоритм організації входження молодих педагогів в професію.

      Для забезпечення зростання професійності в дошкільному навчальному закладі постійно впроваджується така форма індивідуальної та групової роботи з педагогами-початківцями як наставництво.

      Наставництво – це підтримка, супровід і настанова молодої особистості на шляху розвитку власного потенціалу, вибору та професійного зростання.

     Основу наставництва складає педагогіка співробітництва педагога-професіонала і молодого спеціаліста з метою введення в професію, коли в процесі педагогічної діяльності наставник передає свої знання і досвід, ознайомлює з вимогами, традиціями, розпорядком дня в навчальному закладі, допомагає швидко і спокійно в нове життя. Наставництво – це двухсторонній складний і багатогранний процес, в якому відбувається особистісне і професійне зростання як педагога-наставника, так і педагога-початківця.

     Вибір і призначення наставника відбувається з урахуванням побажань обох сторін, психологічних особливостей кожного, віку людей, симпатій тощо.

     Але не кожна людина психологічно готова до наставництва. Інколи трапляється, що педагог має авторитет серед колег і батьків вихованців, щиро захоплений своєю справою, але стати – вчителем, провідником, тренером, слухачем, довіреною особою, другом, партнером, натхненником – йому дуже важко, а інколи навіть не по силах. Як і не кожний молодий спеціаліст виявляється хорошим учнем, достойним вихователем.

Щоб володіти майстерністю наставництва, педагогам потрібно:

· Мати фахові знання для ефективного виконання педагогічної діяльності;

· Володіти комунікативними навичками спілкування – чітка, доступна манера висловлювань, активне слухання, опитування, пояснення;

· Вдосконалювати і самовдосконалюватися – стимулювання фахового і особистісного зростання обох педагогів.

Очікувані результати (як для початківця, так і для наставника)

· професійна компетентність;

· вміння працювати з віддачею;

· конкурентноспроможність;

· готовність до змін;

· відкритість до інноваційних технологій;

· налагодження довірливих стосунків з дітьми та колегами;

· конструктивне розв’язання конфліктів;

· забезпечення високої якості освіти;

· отримання задоволення від дитячої та власної творчості;

· самовдосконалення.

     Навчання педагогів початківців через наставництво в нашому дошкільному закладі розпочинається зі складання плану співпраці педагога-початківця і досвідченого вихователя та організації своєї діяльності згідно плану. Тривалість цього періоду – до 2 місяців. Активно використовуються різноманітні форми взаємодії один з одним, наприклад, спільне планування майбутнього робочого дня й підбиття підсумків попереднього. Допомога наставника у складанні детального конспекту дає можливість вибрати оптимальні методи і прийоми, які будуть найбільш доцільні в конкретному занятті, спрогнозувати різні варіанти нестандартних ситуацій. Присутність початківця у свого наставника на будь-якому режимному моменті і можливість звернутися з питаннями, що виникають, націлює його на впровадження отриманих знань і вмінь в практику роботи з дітьми та батьками. Головне – активна позиція молодого педагога. В процесі роботи педагог-початківець ознайомлюється з планом методичної роботи ДНЗ, відвідує районні та міські МО, ознайомлюється з педагогічною та методичною літературою, приймає участь у її обговоренні, працює над підготовкою реферату з заданої теми.

     Організація і проведення в дошкільному навчальному закладі семінарів-практикумів, ділових ігор, навчальних тренінгів, засідань зумовлюють колективну діяльність наставників і педагогів-початківців, направлену на навчання, виховання і розвиток педагогів з використанням моделей, таблиць, імітацій, ролей. Завдяки таким заходам молоді спеціалісти не тільки підвищують свій професійний рівень і розвивають свої здібності, а також навчаються будувати конструктивні відносини з наставниками, а через них з усім колективом.